Чотири роки великої війни.
Чотири роки випробувань.
Чотири роки боротьби за майбутнє.
Ми пам’ятатимемо дні без світла.
Ми пам’ятатимемо холодні оселі без тепла.
Ми пам’ятатимемо уроки при ліхтариках і тривоги, що переривали навчання.
Ми пам’ятатимемо відсутність звичного спокою, можливості нормально відпочивати, планувати, мріяти.
Війна торкнулася кожної родини. Вона змінила життя кожного з нас.
Хтось боронить державу зі зброєю в руках.
Хтось працює, навчається, допомагає, підтримує.
І навіть у найскладніші моменти ми не втратили головного — бажання жити, вчитися, розвиватися, бути корисними своїй країні.
Попри темряву — ми шукали світло.
Попри холод — зберігали тепло в серцях.
Попри страх — знаходили в собі силу.
Сьогодні нас об’єднує пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну.
Об’єднує біль втрат.
Об’єднує відповідальність за майбутнє нашої держави.
Україна сьогодні — це символ мужності та незламності.
Наш народ довів усьому світові: свободу неможливо зламати.
Українці захищають не лише свою землю.
Ми захищаємо право бути вільними.
Право говорити своєю мовою.
Право будувати власне майбутнє.
Право жити у вільній, демократичній Європі.
1461 день боротьби.
1461 день стійкості.
1461 день віри.
І кожного дня наші Захисники й Захисниці стоять на варті нашого життя.
Стоять заради наших родин.
Заради нашого майбутнього.
Заради України.
Ми щиро вдячні кожному українському воїну за
кожен світанок і за кожен вечір.
За можливість жити, навчатися, працювати, мріяти.
Дякуємо Вам за Вашу незламність та мужність, сміливість та стійкість.
Пам’ятаємо тих, кого втратили.
Підтримуємо тих, хто бореться.
Віримо в Україну.
Віримо в Перемогу.
Слава Україні!
